Звізди по небеснім граді
І по одній, і в громаді
Як то любо заснияли,
Де жовняре спочивали.

Но як збліднут тихо зорі,
Світле сонце зійде д горі,
Хто тогди нам бідним скаже,
Де котрий з нас нині ляже?

Де хто ляже, Божа воля, –
Є де спати, много поля,
Є де голов приклонити,
А зірниці ймут світити.