Джерело:

Руданський Степан. Твори в 3-х т. Т. 1. К.: Наукова думка, 1972. 548 с.


Степан Руданський

Мене забудь!

Мене забудь, моя дівчино!
Спокійно жий, щаслива будь.
Цвіти хоть рожой, хоть калиной, –
Мене забудь, мене забудь!..

Мене забудь – і тяжким смутком
Не розбивай біленьку грудь;
Шукай собі коханка хутко,
Мене забудь, мене забудь!..

Мене забудь, мене не треба!
Но якби я коли-небудь
Тебе забув… – о боже з неба,
Мене забудь, забудь!..