Джерело:

Рильський М. Зібрання творів у 20-ти т. Т.1. Поезії 1907 – 1929. Проза 1911 – 1925 / упоряд. В.П.Лета, А.А.Тростянецький. Київ: Наукова думка, 1983. 535 с.


Максим Рильський

Запахла осінь в’ялим тютюном,
Та яблуками, та тонким туманом, –
І свіжі айстри над піском рум’яним
Зоріють за одчиненим вікном.

У травах коник, як зелений гном,
На скрипку грає. І пощо ж весна нам,
Коли ми тихі та дозрілі станем
І вкриє мудрість голову сріблом?

Бери сакви, і рідний дім покинь,
І пий холодну, мовчазну глибінь
На взліссях, де медово спіють дині!

Учися чистоти і простоти
І, стоптуючи килим золотий,
Забудь про вежі темної гордині.