Веранда, виноград, гудіння бджіл у білім.
На скатерці склянки. Гербата бурштинова
Парує злегка. Десь пісні, подібні хвилям,
І хвилі, як пісні. Весна щороку нова!

Щороку з білих пін виходить Афродіта,
І плещуть навкруги з еротами тритони,
Та кожний раз у ній загадка нерозкрита,
І мають новий зміст незмінені закони.

Щороку журавлі в акорді яснокрилім,
Щороку сміх жінок і зморена троянда, –
Та це – нові рядки у фоліанті білім,
І ніби сон серцям, од щастя онімілим,
Зелений виноград і золота веранда.