Джерело:

Рильський М. Зібрання творів у 20-ти т. Т.1. Поезії 1907 – 1929. Проза 1911 – 1925 / упоряд. В.П.Лета, А.А.Тростянецький. Київ: Наукова думка, 1983. 535 с.

Максим Рильський

Слід копитів занесло сивим димом,
Упала гілка – лапа снігова,
І вітром, невловимим і незримим,
Гойдає омертвілі дерева.

І тіні переходять під скрипіння
Старих осик у льодовій корі,
І все життя здається тільки тінню,
І раптом – іскор налітає рій.

То поїзд лине з гуркотом і свистом,
Червоним оком блискає на сніг...
Кому ж повірить? Іскрам золотистим
Чи сивині осик, осик глухих?

Вийти До інших віршів автора