Джерело:

Рильський М. Зібрання творів у 20-ти т. Т.1. Поезії 1907 – 1929. Проза 1911 – 1925 / упоряд. В.П.Лета, А.А.Тростянецький. Київ: Наукова думка, 1983. 535 с.

Максим Рильський

Коріння дуб розкинув узлувате,
Спокійним віттям захищає дім.
Спиниться б, вороного прив'язати
І помолитись образам святим!

Шлях пролягає, ніби річка жовта,
Що не одбила неба й берегів.
Дуби, дуби! Хоч ви душі промовте,
Одмовте на несказаний порив!

Гніздо звивають ластівки під дахом,
У пущі виє темноокий звір...
І серцю сниться, ніби цим же шляхом
Айвенго їхав на гучний турнір.

Вийти До інших віршів автора