Іван Франко

твори

1856 27 серпня 1856 р. народився в селі Нагуєвичі (нині Дрогобицького району Львівської області) в родині заможного селянина-коваля Якова, нащадка німецьких колоністів, та матері Марії, що походила зі збіднілої шляхти.
1862 1862 р. пішов до початкової школи в селі Ясениця Сільна.
1864 У 1864 – 1867 рр. навчався в нормальній Головній міській школі отців василіян у Дрогобичі.
1867 У 1867 – 1875 рр. навчався в Дрогобицькій реальній гімназії ім.Франца-Йосифа.
1875 1875 р. вступив на філософський факультет Львівського університету.
1877 1877 р. І.Франка вперше ув'язнили (наступні арешти – 1880 р., 1889 р., 1892 р.), через що було перерване навчання у Львівському університеті. У 1878 р. поновився та загалом прослухав 7 семестрів.
1886 1886 р. одружився з Ольгою Хоружинською.
1890 1890 р. став одним із засновників і першим головою Русько-української радикальної партії. У 1890 – 1891 рр. упродовж одного семестру, 8-го, навчався в Чернівецькому університеті. 8-й семестр був потрібний Франкові для докторату.
1893 1893 р. у Віденському університеті захистив дисертацію "Варлаам і Йоасаф, старохристиянський духовний роман і його літературна історія" на здобуття ступеня доктора філософії.
1895 1895 р. Франко став доктором габілітованим, але не посів бажаної посади доцента кафедри руської словесності Львівського університету.
1898 30 жовтня 1898 р. у Львові відбулося святкування 25-річчя творчої діяльності Івана Франка.
1916 28 травня 1916 р. помер, похований на Личаківському цвинтарі у Львові.
Placeholder 1

Перший вірш І.Франка... під назвою "Великдень" був написаний 1871 р. і присвячений батькові. Він не зберігся.

Placeholder 2

І.Франко був бібліотекарем... студентського громадсько-культурного товариства москвофільської орієнтації "Академический кружок".

Placeholder 3

Під час навчання в Дрогобицькій гімназії І.Франко інколи ночував у... ... трунах. Це були труни зі столярної майстерні родички, в якої хлопець тоді квартирував.

Placeholder 4

І.Франка звільнили з редакції польської газети "Kurjer Lwowski" через... ... публікацію у віденському виданні "Die Zeit" статті "Поет зради" про А.Міцкевича.

Placeholder 5

Перші друковані вірші І.Франка з'явилися під псевдонімом... ... Джеджалик. Так називали військового діяча і дипломата козаччини, соратника Богдана Хмельницького Филона Джалалія. Загалом І.Франко використовував близько сотні псевдонімів і криптонімів.

Placeholder 6

У дитинстві І.Франка називали... ... Мироном. Це була своєрідна "схованка" від злих духів: прийдуть по Івана, а його нема. Пізніше друге ім'я перетворилося на псевдонім: Мирон, Мирон Сторож, Мирон Ковалишин тощо.

Placeholder 7

І.Франко міг би взяти шлюб зі своїм першим коханням Ольгою Рошкевич, якби не... ... арешт письменника через підозру в поширенні соціалістичних ідей на Галичині. Відтак Ольгу віддали заміж за іншого – Івана Озаркевича.

Placeholder 8

За словами І.Франка, він одружився з Ольгою Хоружинською не з любові, а з... ... доктрини. Було важливо, що це освічена українка з Наддніпрянщини, в такий спосіб утілювалася ідея соборності України.

Placeholder 9

І.Франко мало не пропустив власну весільну церемонію:... ... його знайшли в кабінеті тестя за переписуванням вірша зі старого видання.

Placeholder 10

І.Франко був поліглотом та знав... ... 14 європейських мов.

Placeholder 11

У Франковій бібліотеці нараховувалося блиько... ... 12 тисяч видань. Купувати книги він почав ще під час навчання в Дрогобицькій гімназії, тоді вдалося зібрати близько 500 примірників.

Placeholder 12

І.Франко був прихильником спорту:... ... любив піші прогулянки, займався з гантелями, плавав, не мав шкідливих звичок.

Placeholder 13

І.Франко був номінований на... ... Нобелівську премію з літератури. Його кандидатуру висунув доктор філософії Віденського університету Йосиф Застирець. Пропозицію так і не розглянули через смерть Франка.

Placeholder 14

В будні та на свята І.Франко любив одягати... ... вишиванку. Він був першим, хто поєднав українську вишиту сорочку з європейським костюмом.

Постать Івана Франка багатогранна: поет, прозаїк, драматург, перекладач, літературний критик, публіцист, мистецтвознавець, філософ, фольклорист, етнолог, мовознавець, економіст, історик, соціолог, громадський і політичний діяч.

За 40 років діяльності він написав 6000+ творів (українською, німецькою, польською, російською, болгарською мовами), а це 100+ томів.

Прижиттєві поетичні книги І. Франка:

"Баляди і розкази" (1876), "З вершин і низин" (1887, 1893), "Зів'яле листя" (1896), "Мій Ізмарагд" (1898), "Поеми" (1899), "Із днів журби" (1900), "Semper tiro" (1906), "Давнє й нове" (1911), "Вірші на громадські теми" (1913), "Із літ моєї молодости" (1914).

"...Франко – далеко не тільки Каменяр, а ще й понурий, блідий Лицар, замріяний і сп’янілий в «кріпко-любовних» обіймах примарної «хитриці»-русалки; і натхненний Сіяч, що благодатної весняної пори сіє «думи вольнії» й «жадобу братолюбія» в пухку ріллю всеплодющої матері-землі; і розкутий Наймит, що випростався, скинувши з хлопських плечей «недолі й тьми ярмо»; й одержимий мисливець на Беркутів-царів, що люто ненавидить усяку тиранію; і Рубач, що просікає сокирою шлях крізь темну пущу – до осяйного світла волі, правди і добра; і тюремний в’язень, життєвий простір якого обмежений кам’яними мурами несвободи; і першогрішник Каїн, який по вбивстві брата спромігся відкрити у власнім серці високу істину любови; і закоханий у власну мрію ліричний герой «Зів’ялого листя», що з виру непогамованих пристрастей стрімголов кидається в «безпам’ятну могилу» нірвани; і зневірений у давніх ідеалах і рожевих ілюзіях молодости зболений самітник-відлюдько «днів журби»; і розполовинений самозрадою Мирон із «Поєдинків» та «Похорону», що здобуває ілюзію заспокоєння хіба на дні пекельного «озера студеного»; і розважливий мудрець-мораліст, що з морських глибин святих книг видобуває для своїх сучасників перли віковічних істин; і суворий аскет із палким серцем, Іван Вишенський, на роздорожжі між особистим спасінням та служінням своєму народові..." (Богдан Тихолоз)

Хто в першій чвертині життя

Знання не здобув,

А в другій чвертині життя

Майна не здобув,

 

А в третій чвертині життя

Хто чесним не був,

Той скаже в четвертій: "Бодай

Я в світі не був!"

                                 Іван Франко

"Я любив іти в ряді і любив, але – такого ряду не було... І се було моє нещастя, я крутився, як вівця, і, замість іти уже протертою дорогою, сам мусив протирати її. У нас було і є замало людей і до найпростішої роботи. Се одна хиба громади. Друга: у нас уже така вдача, що любимо – уживши прикладу з війська – свого Flügelmann’a вічно штуркати, аби схибив з дороги і не йшов рівно з другим. Я дізнавав цього штуркання безнастанно від своїх і чужих. Отсе поштуркування і випихання другого не позволяє нам іти рівним рядом"

 

(Із промови І.Франка на банкеті під час ювілейного свята 1898 р.)

Тамара Гундорова: "Може, жоден український письменник не виявив такої динаміки зміни ідей, програм, творчих установок, як Франко. Культурно-цивілізаційні та громадсько-політичні ідеї Франка часто живили й навіть визначали зміст багатьох його художніх творів, і однак було би великим спрощенням розглядати його художні тексти як маніфестацію політичних ідей, а постаттю суспільного діяча підмінювати складну й суперечливу іпостась Франка-митця".

можна прочитати про все, що вище, і значно більше

Гундорова Т. Франко не Каменяр. Франко і Каменяр. Київ: Критика, 2006. 352 с.

Забужко О. Філософія української ідеї та європейський контекст: франківський період. Чтиво.

Іван Франко. Віртуальний музей "Іван Франко у Києві".

Іван Франко. Енциклопедія життя і творчості.

Іван Франко у спогадах сучасників / упоряд. О.І.Дей, Н.П.Корнієнко. Львів, 1956. 595 с.

Клим'юк Ю. Лірика Івана Франка як система жанрів. Чернівці: Рута, 2006. 406 с.

Корнійчук В. Ліричний універсум Івана Франка: горизонти поетики. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка. 2004. 488 с.

Марковська М. Історія не про лузера. 44 факти про Франка, що не розказують у школі. Веб-ресурс НУШ .

Тихолоз Б. Іван живий, невідомий. Іван Франко. Украдене щастя. Харків: Фоліо, 2013. С.3-26.

Франко Іван Якович. Вікіпедія

Франко І. Гірчичне зерно / упорядкув. і передм. Р.Чопика. Івано-Франківськ: "Лілея-НВ", 2015. 288 с.